Яворівський національний природний парк

Яворівський національний природний парк створений згідно Указу Президента № 744/98 від 04.07.1998 р. Метою створення парку є збереження, відтворення та раціональне використання типових і унікальних лісостепових ландшафтів та інших природних комплексів в межах Головного Європейського вододілу, які мають важливе природоохоронне, естетичне та рекреаційне значення. Площа парку складає 7108 га, у тому числі 2915 га надані у постійне користування та 4193 га включені до його складу без вилучення у землекористувачів.

В адміністративному відношенні Яворівський НПП знаходиться у північно-східній частині Яворівського району, безпосередньо межуючи з південно-західною частиною Жовківського району Львівської області. Територія парку простягається своєрідним півмісяцем від с.Верещиця (Яворівський рн) до с.Крехів (Жовківський рн). Його протяжність з заходу на схід – 1213 км, а з півночі на південь – від 2,5 до 12 км. Територія Яворівського НПП передана у постійне користування, поділена на два природоохоронні, науково-дослідні відділення: Янівське (1436 га) і Млинківське (1479 га). Без вилучення у користувачів до складу парку включені Майданське лісництво Старичівського військового лісгоспу (3276 га) та Магерівське лісництво Магерівського військового лісгоспу (917 га).

Шацький національний природний парк

Шацький національний природний парк (Шацький НПП) Державного комітету лісового господарства України знаходиться в північно-західній частині Волинської області на території Шацького адміністративного району. Земельні ділянки НПП на окремих відрізках межують: на північному заході та півночі – з Білоруссю, на заході – з Польщею, на сході – зі Старовижівським та на півдні – з Любомльським районами Волинської області. У більшості межі земельних ділянок парку пролягають по внутрішньо-районних господарських лініях розмежування.

Біосферний заповідник “Асканія-Нова”

Біосферний заповідник “Асканія-Нова” УААН є найстарішим заповідником Землі. На його території знаходяться унікальні ландшафти, які поєднують природні та штучно створені екосистеми, зосереджені ендемічні види, що знаходяться під загрозою зникнення; забезпечується збереження генофонду та природних біотопів типчаково-ковилових степів. Заповідник має виняткову загальнолюдську цінність з точки зору науки, збереження та природної краси.

У Біосферному заповіднику “Асканія-Нова” УААН створена мережа екскурсійних маршрутів, у тому числі: екскурсії у дендрологічний парк (велика та мала екологічні стежки) та зоологічний парк, екскурсії по екологічній стежці (природне ядро) та оглядові екскурсії у кінному екіпажі або на мікроавтобусі у заповідний степ (Великий Чапельський під). В останні роки в роботі з відвідувачами змінено акцент від простого огляду екзотичних об’єктів до вирішення завдань проблемного характеру. Пропонується дводенне перебування в заповіднику, знайомство з конкретними експозиціями парку, тематичні екскурсії, фотоподорожі, відеозйомки, наукові консультації з вирощування тварин і рослин.

Національний природний парк “Синевир”

Національний природний парк “Синевир”, який знаходиться в мальовничій місцевості Українських Карпат, був створений 5 січня 1989 р. і став третім серед національних парків України після Карпатського та Шацького. Не останню роль у започаткуванні національного парку відіграли найбільше в Українських Карпатах озеро Синевир, унікальні ландшафти і біологічне розмаїття.

Регіональний ландшафтний парк “Гранітно-степове Побужжя”

Установа і межі заповідного об’єкту

Регіональний ландшафтний парк “Гранітно-степове Побужжя” створений за рішенням Миколаївської обласної Ради народних депутатів 18 березня 1994 р. Сьогодні його площа складає 7394,3 га в межах земель Арбузинського, Братського, Вознесенського, Врадіївського, Доманівського, Кривоозерського, Первомайського районів Миколаївської області та  м. Южноукраїнськ.

Ініціативи Програми розвитку ООН в Україні у сфері навколишнього природного середовища

Програма розвитку ООН (ПРООН) є глобальною мережею ООН в галузі розвитку, організацією, яка виступає за позитивні змінита надає країнам доступ до джерел знань, досвіду та ресурсів задля допомоги людям в усьому світі будувати краще життя. Програма здійснюється у 166 країнах світу, допомагаючи їм знаходити власні шляхи розв’язування глобальних та національних проблемв галузі людського розвитку.

В Україні Програма розвитку ООН розпочала свою діяльність у 1993 році. Журнал “Рідна природа” пропонує читачам інтерв’ю зі Старшим Програмним Менеджером ПРООН Сергієм Волковим.

Регулювання правовідносин в сфері природно-заповідного фонду України

Головною метою цієї статті є дослідження динаміки головних управлінських рішень у форматі нормативно-правових актів після набуття Україною незалежності. Автор ставить перед собою завдання також і перспективу подальших власних досліджень у даному напрямку із врахуванням пропозицій, що будуть отримані в результаті можливого обговорення на сторінках журналу “Рідна природа” та інших видань.

Законодавча та правова база функціонування, збереження та розвитку природно-заповідного фонду України

Заповідна справа в Україні має давню історію, що зобов’язує до прагнення зайняти достойне місце нашої держави в цій галузі в Європі загалом. Це можливо лише за наявності сучасних нормативно-правових актів, що визначали б основні принципи, порядок створення, функціонування та розширення мережі природно-заповідного фонду. При наявності зазначеної мети нормативно-правова база повинна містити спрощений порядок створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду, особливо в частині погодження з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, землекористувачами, та поставити чітку задачу – подальше резервування територій для заповідання.

Роль екологічної освіти та виховання у збереженні природно-заповідного фонду України

Природно-заповідний фонд України налічує понад 7 тисяч територій та об’єктів загальнодержавного тамісцевого значення загальною площею 2,7 млн. га, що становить 4,5% від загальної площі країни. Освітньо-виховна робота ведеться цілеспрямовано установами природно-заповідного фонду, де існують адміністрації, а саме: національними природними парками, біосферними та природними заповідниками, регіональними ландшафтними парками. Без сумніву, значну роль в еколого-освітній роботі також відіграють штучно створені природоохоронні об’єкти: зоопарки, ботанічні сади, дендропарки та парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва. Національні природні парки, природні та біосферні заповідники щорічно відвідують приблизно 60 тис. чоловік. Співробітниками зазначених установ природно-заповідного фонду щорічно проводиться близько 2 тис. екскурсій, здійснюється більше 200 виступів по радіо та на телебаченні, випускається до 300 публікацій.

Екологічна варта Українського товариства охорони природи

Українське товариство охорони природи є єдиною всеукраїнською організацією, що має 60-річну історію – воно утворене у червні 1946 року Постановою Ради Міністрів УРСР № 1273, п. 3 “Про створення Українського товариства охорони природи”. Першими фундаторами Товариства були голова оргбюро з його створення академік, видатний вчений геолог-палеонтолог В.І.Чернишов, начальник Головного управління заповідників при Раді Міністрів УРСР Л.А. Мартинюк, члени оргбюро: академіки М.М. Гришко, О.І. Душечкін, Д.К. Третьяков, М.Г. Холодний та інші.