Регіональний ландшафтний парк “Гранітно-степове Побужжя”

Владислав АРТАМОНОВУстанова і межі заповідного об’єкту

Регіональний ландшафтний парк “Гранітно-степове Побужжя” створений за рішенням Миколаївської обласної Ради народних депутатів 18 березня 1994 р. Сьогодні його площа складає 7394,3 га в межах земель Арбузинського, Братського, Вознесенського, Врадіївського, Доманівського, Кривоозерського, Первомайського районів Миколаївської області та  м. Южноукраїнськ.

Протягом майже 40 км Південний Буг тече тут у крутих кам’янистих берегах, утворюючи вузьку каньйоноподібну долину з величними гранітними скелями, порожистим руслом, водограями й островами. Гранітно-степове Побужжя – це дійсна гірська країна серед Українського степу. На парк покладено виконання таких задач:

  • збереження унікальних природних комплексіві історичних ландшафтів;
  • створення умов дляорганізованого відпочинкугромадян у природнихумовах;
  • культурноосвітнюдіяльність;
  • упровадження методів ведення стійкогосільського і лісового господарств у степовій зоні;
  • проведення наукових досліджень.

Відповідальність за дотримання природоохоронного законодавства, планування і розвиток території, покладений на дирекцію парку, що знаходиться в селі Мигія.

Значення території для збереження біорізноманіття

Гранітно-степове Побужжя – одна з найдавніших ділянок суші Євразії, що не занурювалася в морські глибини вже протягом 60 мільйонів років і відігравала роль одного з центрів видоутворення Причорномор’я. Звідси значна кількість унікальних об’єктів живої природи.

У складі місцевої флори нараховується понад 1000 видів судинних рослин, 28 з них занесені до Червоної книги України, чотири – до Європейського Червоного списку. 13 рослинних угруповань занесені до Зеленої книги України. Крім типових степових, лучних, лісових і наскельних видів, тут зростає багато прибузьких і причорноморських ендеміків, а також реліктів різних геологічних епох.

Це мерингія бузька, легендарна, майже невідома фахівцям, чиї тендітні темно-зелені подушечки з зірочками білих квітів туляться до стрімких скель каньйону; смілка бузька, з вишуканими малиновими квітами, а також вишня Клокова, гвоздика бузька, очиток Борисової. У границях парку знаходяться основні ядра популяцій цих рослин.

У долині Південного Бугу збереглися багаті і різноманітні фауністичні комплекси. В наслідок суцільної розораності прилеглих земель для більшості видів тварин каньйон стала останнім притулком. Тільки комах у заповідному об’єкті живе не менше 9 тисяч видів, 51 зних занесений до Червоної книги України. Це жук олень, вусач великий дубовий, поліксена, аполон чорний, ряд бражників і джмелів.

Фауна хребетних тварин нараховує близько 300 видів, 46 з них знаходяться під охороною держави, а саме марена дніпровська, шемая дунайська, жовтобрюх, орелкарлик, видра річкова, борсук та інші. Місцева популяція полоза лісового єдина, яка збереглася в степовій зоні Європи.

У межах парку знаходиться водноболотне угіддя “Бузькі брояки”, яке відповідає восьми критеріям Рамсарської конвенції як ВБУ міжнародного значення.

Історико-культурна цінність

Гранітно-степове Побужжя надзвичайно багате на археологічні шари: палеоліт, мезоліт, неоліт, мідний і залізний віки, епоха бронзи, черняхівська і трипільської культури, свідчення поселень кімерійців, сарматів, скіфів, ольвіополітів, давніх слов’ян, римлян. Усього в долині Південного Бугу між селами Мигія та Олександрівка виявлено 98 археологічних пам’яток.

Територія парку тісно зв’язана з історією останнього в Європі світського лицарського ордена – війська Запорізького Низового і його держави – знаменитої на увесь світ Запорізької Січі. Біля злиття Ташлика з Бугом, на острові, знаходився Гард – адміністративний центр Буго-Гардової паланки, найбільшої за розмірами серед восьми територіальних одиниць Запорізької республіки.

Не менш відомим уті часи було урочище Протич з козацькою святинею Протичанською скелею. Пороги, що до нашого часу збереглися на Південному Бузі, мають місцеву назву брояки. З ними, як і з багатьма островами і скелями, зв’язане значна кількість запорозько-гайдамацьких легенд, переказів, вони бережуть пам’ять про козацьку старовину і бувальщини. Про минуле нам говорять їхні назви: Запорізька брояка, острів козака Мамая, скелі Турецький стіл і Пугач, Гайдамацька балка та інші.

Рекреація і туризм

Каньйон Південного Бугу має унікальний рекреаційно-оздоровчий потенціал. Тут зосереджені значні запаси лікувальних радонових вод. Уже багато років Бузькі пороги є Меккою водяних туристів. В урочище Протич розташована одна з найкращих у Європі природних трас водного слалому.

Стрімкі скелі каньйону – улюблене місце змагань спортсменів-скелелазів. Дивовижно-мальовничі ландшафти краю залучають багатьох аматорів пішого і кінного туризму, дарують незабутні враження від спілкування з природою. Територія парку є об’єктом наукових досліджень, місцем пізнавальних і навчальних екскурсій, служить базою для проведення навчальних польових практик ведучих вузів країни.

На прилеглих до парку територіях працює мисливське господарство, що є його структурним підрозділом. Парк розташований у безпосередній близькості від автодоріг Київ – Миколаїв, Полтава – Кишинів. З межами парку граничать міста Первомайськ і Южноукраїнськ, на берегах Південного Бугу розташовані мальовничі села. З населеними пунктами існує розвите автобусне і залізничне сполучення, створюється сервісна інфраструктура. До послуг відвідувачів бази відпочинку, міські готелі, а також гостинність сільських хазяїнів.

Перспективи розвитку

Законом України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки” передбачено створення національного природного парку (НПП) на базі однойменного РЛП. Проект створення розроблений у 2005 році за рахунок коштів проекту ГЕФ “Збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі”.

Зараз проект проходить процедуру погодження в Кабінеті Міністрів та підготовку Указу Президента. Майбутній НПП має складатись з трьох основних ділянок: Мигійської, Бузького Гарду та Трикратської. Планується залишити розміщення центрального офісу в с. Мигія зі створенням природоохоронних відділень в с. Трикрати (Вознесенського району) та с. Богданівка (Доманівського району).

Advertisements

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s